Коли наші мрії реалізовуються, ми починаємо дійсно вірити в чудодійну силу думки.
А ось у тих випадках, коли наша мрія все ніяк не здійснюється — ми перестаємо в це все вірити. Чим дорослішими ми стаємо, тим менше часу нам вдається приділяти своїм мріям.
Напевно, кожного з нас в шкільні роки, вчителі називали «фантазерами» тому, що на уроках ми часом, мріючи, літали десь далеко в хмарах.

А хто з нас не писав листа самому діду Морозу, щиро вірячи в здійснення своїх бажань? І хіба дід Мороз ігнорував наші мрії?
Так, хіба мало прикладів виконання бажань з нашого далекого дитинства, коли кожну вільну хвилину ми приділяли мріям! А що ми маємо зараз? Будні, рутина, проблеми, безперервна робота заковтує весь наш час, а разом з ним і наші мрії. Але людина ж своїми руками створює своє щастя, а щоб воно було, треба, принаймні, мати хоч якесь уявлення про нього.
Мріючи, людина не тільки прокладає свій шлях до здійснення своїх бажань, але і отримує чітку картинку того, чого вона саме хоче. Сила думки має немислиму силу, за умови серйозного ставлення до неї.
Наші бажання не здійснюються, коли ми самі не віримо в це, коли вважаємо їх недосяжними!